З
досвіду роботи:
впровадження декоративно-прикладного мистецтва.
Праця завжди була і залишається основою
життєдіяльності людей, неодмінною умовою розкриття їхнього творчого потенціалу.
«Якщо бажаєш щастя людині — готуй її не для щастя, а для праці», — стверджував
великий педагог К. Д. Ушинський.
Вирішальною
є роль трудової діяльності в формуванні особистості. В праці найповніше
розкриваються якості людини, інтереси, здібності, створюються найсприятливіші
умови для їх розвитку. Тільки в процесі праці можна стати творцем матеріальних
і духовних благ.
Трудова підготовка в розвинутих країнах світу значною мірою пов'язана з
образотворчим мистецтвом, конструюванням, дизайном, що дає змогу
формувати якості, необхідні працівнику в умовах сучасного виробництва,
високоякісної праці.
Мене як учителя трудового навчання приваблює саме такий
напрям у роботі зі здібними учнями.
Мета — виховувати
всебічно розвинуту особистість, яка вміє використовувати набуті знання,
закріпляти і розширяти їх, систематизувати; яка вдосконалює свої вміння,
формує навички в роботі з різними видами обладнань; яка вміє виражати свій
задум за допомогою малюнка, креслення, створення різних предметів, у тому числі
зразків декоративно-ужиткового мистецтва (вишивки, різьблення, в'язання гачком
, вишивка стрічками, ткацтва.
Питання відродження і розвитку декоративно-ужиткового мистецтва, як ніколи, набирає актуальності
хоча б тому, що саме воно поєднує в собі культурний і
економічний аспекти. З одного боку, відродження традицій є тим культурно-історичним фундаментом, на якому ґрунтується подальший розвиток держави, і
є для України візитною карткою для світової
спільноти, а з іншого — це нова продуктивна ніша для
розвитку малого бізнесу. Сьогоднішня тенденція в країні дає можливість кожному майстру своєї справи закласти і свою цеглину у
фундамент держави. А від сили фундаменту
залежить і сила будови.
«Державна програма збереження,
відродження і розвитку народних художніх промислів на
2006-2010», Указ Президента України «Про заходи щодо відродження традиційного народного мистецтва та народних художніх промислів» ще раз доводять актуальність цієї проблеми.
Та щоб продуктивно реалізувати цей напрямок, одних постанов замало. Потрібна велика армія ініціативних, творчих людей, які досконало володіють своїм ремеслом і готові поставити його на підприємницькі
рейки.
Я, як учитель трудового навчання, першочерговим своїм завданням вбачаю передачу традицій молодому поколінню шляхом відродження декоративно-ужиткового мистецтва на своїх уроках. А це, у свою чергу, сприяє формуванню національної самосвідомості дітей.